1. Словник синонімів української мови

заставати

ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ, НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, ЗАСЯГНУ́ТИ, ЗАСЯГТИ́, ЗАСКО́ЧИТИ розм., ЗАХВАТИ́ТИ розм., НАКРИ́ТИ розм., ЗАСТУ́КАТИ розм., ЗУСПІ́ТИ діал., ЗАСТИ́ГТИ рідко, СПОБІ́ГТИ рідко. — Недок.: застава́ти, захо́плювати, прихо́плювати, прихва́чувати, настига́ти, засяга́ти, накрива́ти, застига́ти, спобіга́ти. Схід сонця заставав косарів за роботою (В. Москалець); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (М. Томчаній); Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (М. Стельмах); Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (М. Рильський); На полі в житах нас заскочила злива (П. Козланюк); — Поверталась я з чужих сіл додому, а мене застукала хуртовина (М. Стельмах); І ось одного ранку дід застукав у садку свого внука (О. Донченко); Біжить вона, біжить. Стала її ніч застигати (О. Іваненко); І батька жалувать не стану, Як на крадіжці спобіжу (І. Манжура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставати — застава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заставати — (на гарячому) ловити; док. ЗАСТАТИ, застукати, заскочити, запопасти. Словник синонімів Караванського
  3. заставати — -таю, -таєш, недок., застати, -ану, -анеш, док., перех. 1》 Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь. || З'являючись куди-небудь, знаходити, бачити когось за якимсь заняттям, в якому-небудь стані, положенні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заставати — Застигати, застигти, позастигати, устигати, устригнути, повстигати, захоплювати, захопити, позахоплювати, застукати Словник чужослів Павло Штепа
  5. заставати — ЗАСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ЗАСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док., перех. 1. Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь. Я бачусь з ним рідко, бо коли не зайду, все не застаю вдома (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. заставати — Заставати, застаю, -єш сов. в. застати, -стану, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Чуб. III. 134. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб. V. 118. Словник української мови Грінченка