заставати

Значення в інших словниках

1. заставати — застава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. заставати — (на гарячому) ловити; док. ЗАСТАТИ, застукати, заскочити, запопасти. Словник синонімів Караванського
3. заставати — -таю, -таєш, недок., застати, -ану, -анеш, док., перех. 1》 Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь. || З'являючись куди-небудь, знаходити, бачити когось за якимсь заняттям, в якому-небудь стані, положенні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заставати — ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ... Словник синонімів української мови
5. заставати — ЗАСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ЗАСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док., перех. 1. Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь. Я бачусь з ним рідко, бо коли не зайду, все не застаю вдома (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. заставати — Заставати, застаю, -єш сов. в. застати, -стану, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Чуб. III. 134. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб. V. 118. Словник української мови Грінченка