1. Словник чужослів Павло Штепа

заставляти

1. змушувати, змусити, позмушувати, вимушувати, вимусити, повимушувати, примушувати, примусити, попримушувати, силувати, зісилувати, присилувати, присилити, поприсилувати, приневолювати, приневолити, поприневолювати

2. (місце) див. загромождати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставляти — заставля́ти 1 дієслово недоконаного виду заповнювати; загороджувати; ставити заставля́ти 2 дієслово недоконаного виду віддавати в заставу заставля́ти 3 дієслово недоконаного виду примусити розм. Орфографічний словник української мови
  2. заставляти — 1. (місце) захаращувати, (дорогу) загороджувати, закривати; 2. (під позику) закладати, віддавати у заклад; З. ЗАП. примушувати. Словник синонімів Караванського
  3. заставляти — I -яю, -яєш, недок., заставити, -влю, -виш; мн. заставлять; док., перех. 1》 Ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір. 2》 Загороджувати, закривати когось, щось. 3》 діал. Ставити. II -яю, -яєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заставляти — I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!... Словник синонімів української мови
  5. заставляти — ЗАСТАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗАСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. заста́влять; док., перех. 1. Ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір. Словник української мови в 11 томах
  6. заставляти — Заставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. заставити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80. Словник української мови Грінченка