застрягати

ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ'Я́ЗНУТИ, ЗАВ'Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИ розм. (у чомусь грузькому). — Недок.: застрява́ти (застряга́ти), стря́гнути діал. встрява́ти (устрява́ти), встряга́ти (устряга́ти), загруза́ти, погруза́ти, зав'яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). — Пор. гру́знути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застрягати — застряга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застрягати — ЗАСТРЯВАТИ з. г. стрягнути; (у багні) загрузати; дк. ЗАСТРЯГ|НУ|ТИ, захряс|ну|ти. Словник синонімів Караванського
  3. застрягати — див. застрявати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застрягати — ЗАСТРЯГА́ТИ див. застрява́ти. Словник української мови в 11 томах