1. Словник синонімів української мови

застрявати

ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ'Я́ЗНУТИ, ЗАВ'Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИ розм. (у чомусь грузькому). — Недок.: застрява́ти (застряга́ти), стря́гнути діал. встрява́ти (устрява́ти), встряга́ти (устряга́ти), загруза́ти, погруза́ти, зав'яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). — Пор. гру́знути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застрявати — застрява́ти дієслово недоконаного виду форми -ваю-, -ваєш-... вживаються рідко Орфографічний словник української мови
  2. застрявати — ЗАСТРЯГАТИ з. г. стрягнути; (у багні) загрузати; дк. ЗАСТРЯГ|НУ|ТИ, захряс|ну|ти. Словник синонімів Караванського
  3. застрявати — -яю, -яєш, застрягати, -аю, -аєш, недок., застряти і рідше застрянути, -яну, -янеш і застрягти і рідше застрягнути, -гну, гнеш; мин. ч. застряг, -ла, -ло, док. 1》 Потрапляти в що-небудь вузьке, тісне, грузьке і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застрявати — Застрягати, застрягнути, застрягти, позастрягати, захрясати, захряснути, позахрясати Словник чужослів Павло Штепа
  5. застрявати — слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Фразеологічний словник української мови
  6. застрявати — ЗАСТРЯВА́ТИ і ЗАСТРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТРЯ́ТИ і рідше ЗАСТРЯ́НУТИ, я́ну, я́неш і ЗАСТРЯ́ГТИ і рідше ЗАСТРЯ́ГНУТИ, гну, гнеш; мин. ч. застря́в і застря́г, ла, ло; док. 1. Потрапляти в що-небудь вузьке, тісне, грузьке і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. застрявати — Застрявати, -ряю, -єш и застряга́ти, -га́ю, -єш сов. в. застря́ти, -ря́ну, -неш и застрягти, -гну, -неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Ном. № 12665. Як то нам застряти у неволі вічній? МВ. ІІ. 46. 3... Словник української мови Грінченка