затверднути
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затверднути — затве́рднути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затверднути — ЗАТВЕРДІТИ док., стверднути, затужавіти, загуснути, застигнути; П. збайдужіти, зачерствіти, зашкарубнути. Словник синонімів Караванського
- затверднути — див. затвердіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затверднути — Затве́рднути, -дну, -днеш і затверді́ти, -ді́ю, -ді́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затверднути — ЗАТВЕ́РДНУТИ див. затверді́ти. Словник української мови в 11 томах
- затверднути — Затверднути, -ну, -неш гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у. Словник української мови Грінченка