1. Словник синонімів української мови

затверділий

ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо — налитий соками). Обережно вліз (Тарас) до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір'ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев'янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші — найкращі сорти! (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затверділий — затверді́лий 1 дієприкметник який затвердів затверді́лий 2 прикметник твердий Орфографічний словник української мови
  2. затверділий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. затверділий — затвердлий, -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути. 2》 у знач. прикм.Твердий. || Зашкарублий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затверділий — ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ, ЗАТВЕ́РДЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до затверді́ти, затве́рднути. Затверділі за літо листки крешуть, мов шаблі об панцир, — і шум їхній гострий, тривожний (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
  5. затверділий — Затверділий, -а, -е Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52. Словник української мови Грінченка