1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затверділий

затверді́лий

затвердлий, -а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути.

2》 у знач. прикм.Твердий.

|| Зашкарублий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затверділий — затверді́лий 1 дієприкметник який затвердів затверді́лий 2 прикметник твердий Орфографічний словник української мови
  2. затверділий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. затверділий — ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди... Словник синонімів української мови
  4. затверділий — ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ, ЗАТВЕ́РДЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до затверді́ти, затве́рднути. Затверділі за літо листки крешуть, мов шаблі об панцир, — і шум їхній гострий, тривожний (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
  5. затверділий — Затверділий, -а, -е Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52. Словник української мови Грінченка