зателефонувати
ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. — Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров. Начальник цеху безнадійно махнув рукою. — Двічі дзвонив (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зателефонувати — зателефонува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зателефонувати — [затеилеифонуватие] -фоунуйу, -фоунуйеиш Орфоепічний словник української мови
- зателефонувати — -ую, -уєш, док., розм. Повідомити телефоном; телефонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зателефонувати — ЗАТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Повідомити по телефону; телефонувати. — Так будьте ж ласкаві, зателефонуйте йому зараз, що се зовсім невірно, що я нічого подібного не наказував (Фр. Словник української мови в 11 томах