1. Словник синонімів української мови

затишок

ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Тут у Карпатах є й свої вигоди: люди принаймні не мерзнуть зимою в хатах і не трусяться од холоду (І. Нечуй-Левицький); Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем (з журналу); — Мені в тебе у всьому догода, і ніхто мене не кривдить і не зобижає (І. Нечуй-Левицький); Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби (Марко Вовчок); Місто дихало теплом нагрітого за день каміння, затишком людських осель (П. Загребельний); Жила на передмісті, замість перейти до свого будинку (в місті) і користатись комфортом (Ірина Вільде).

СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА́ТИ́ШОК, СУПОКІ́Й, ДРІМО́ТА, ПО́КІЙ заст. Тут (у лісі) була тиша, великий спокій природи, строгість і сум (М. Коцюбинський); Юхим лежав і.. впивався прохолодними пестощами передвечірнього затишку (І. Ле); Про щось задумалась земля у чарах супокою (В. Сосюра). — Пор. безві́тря.

ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю. Яновський); Шумів столітній ліс.., за його гуком нічого не чутно було навкруги, тільки й затишок — коло пасіки (Панас Мирний); Заклубились намети в долині, Шлях спадає в настояну тиш (М. Стельмах); Пустель і тюрем безголосся, Жагучий крик кривавих сліз, — Усе, що в них ввійшло й впеклося, Він (Тарас) нерозтрачено проніс (М. Бажан); Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Яновський); Вона почала перебігати з кімнати в кімнату і доти перебігала, аж поки гнітюче безгоміння не перелякало її до смерті (М. Хвильовий); Це було те, що мовби судилося їм: оця світла повита місячним маревом ніч, оця чаруюча плавнева безгомінь... (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Затишок — За́тишок іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. затишок — Тихе місце, захистя, захисток, (з тінню) затінок; П. безшелесність, тиша, безгоміння, безвітря; (на війні) перерва, передих, сов. затишшя. Словник синонімів Караванського
  3. затишок — I безвітриця, безвітря, безгоміння, затишок, затишшя, тиховина, тиховиння Фразеологічні синоніми: тихатиховина II див. безвітря; затишок Словник синонімів Вусика
  4. затишок — -шку, ч. 1》 Тихе місце, захищене від вітру, течії і т. ін. || Малопомітне, приховане місце; схованка. 2》 Відсутність звуків, шумів, руху, метушні; тиша. 3》 Наявні де-небудь спокій, порядок, зручність. 4》 перен. Про стан душевного спокою, тихої втіхи. 5》 рідко. Те саме, що затишшя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затишок — За́тишок, -ку, в за́тишку; -тишки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. затишок — ЗА́ТИ́ШОК, шку, ч. 1. Тихе місце, захищене від вітру, течії і т. ін. Коли надворі вітер виє, ..у хаті, у теплому затишку, іде тепла розмова… (Мирний, І, 1954, 339); Вони пристали до понтона, знайшли затишок, де не вирувала вода (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  7. затишок — Зати́шок, -шку м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. Лебед. у. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. Макс. 105. Словник української мови Грінченка