1. Словник синонімів української мови

затужавілий

ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо — налитий соками). Обережно вліз (Тарас) до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір'ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев'янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші — найкращі сорти! (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затужавілий — затужа́вілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затужавілий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. затужавілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до затужавіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затужавілий — ЗАТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до затужа́віти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих перед вечором калюжах (Хижняк, Килимок, 1961, 66); // У знач. прикм. Зашипів затужавілий пісок під човнами, і два човни.. Словник української мови в 11 томах
  5. затужавілий — Затужавілий, -а, -е Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся. Словник української мови Грінченка