затямити
ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.: запам'ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам'ятала материні казки (З. Тулуб); Пам'ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); — Номер машини треба було замітити (С. Журахович). — Пор. пам'ята́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затямити — затя́мити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затямити — див. пам'ятати Словник синонімів Вусика
- затямити — [зат’амиетие] -мл'у, -миеш, -мл'ат'; нак. -т'ам, -т'амтеи Орфоепічний словник української мови
- затямити — див. затямлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затямити — ЗАТЯ́МИТИ див. затя́млювати. Словник української мови в 11 томах
- затямити — Затя́мити, -млю, -миш гл. Запомнить. Словник української мови Грінченка