затяжний

ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал., ТРИВКИ́Й рідко; ОБЛО́ЖНИЙ (ОБЛІ́ЖНИЙ) розм. (про дощ, сніг). А їх розмови часом були досить тривалі (Л. Смілянський); Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний); Друзі дивляться малюнки довго, уважно. Але довгеньке мовчання. Тривога чи непевність (Т. Масенко); Хліб засихає в полі, спалений довготривалою спекою (П. Колесник); Він збирався в довгочасний політ (М. Трублаїні); За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (П. Панч); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (В. Козаченко); Довгострокова угода; Довгострокові прогнози; Лине нескінченна пісня над степом (А. Хижняк); Сі години безконечні! Кожна з них — замерзла вічність (Леся Українка); До темряви й до реального стану повертала його ломота в костях від безкінечного сидіння (І. Багряний); Наганяли на неї хворощі затяжні осінні дощі (П. Загребельний); Сидять (солдати) купами вподовж усього ешелону, навпроти своїх вагонів, ведуть тягучі розмови (О. Гончар); Яким не міг винести того погляду і спустив униз очі. Заморочений гуком голосів і новими враженнями, черв'як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний, довгий біль (Н. Кобринська); А за вікном січе і січе дощ. Це вже почались, певно, обложні (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затяжний — затяжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. затяжний — |довго|тривалий, довгочасний, довгий; (- хворобу) хронічний. Словник синонімів Караванського
  3. затяжний — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. затяжний — [зат'ажний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. затяжний — -а, -е. 1》 Який довго тягнеться (в часі); тривалий, довгочасний. Затяжний стрибок — стрибок зі значної висоти з тривалою затримкою розкриття парашута. 2》 тех. Признач. для затягування, загвинчування, кріплення частин чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. затяжний — Затяжни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. затяжний — ЗАТЯЖНИ́Й, а, е. 1. Який довго тягнеться (в часі); тривалий, довгочасний. Тут остатніми часами переходили дощі, але не затяжні, а так, громові,— година-дві, і знов ясне небо (Л. Укр., V, 1956, 54); Довга, затяжна волинська осінь (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  8. затяжний — Затя́жни́й, -а, -е Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут. Словник української мови Грінченка