заушниця

СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Нечуй-Левицький); Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима, сергами і браслетами (Григорій Тютюнник); Прийде (Гнат) з ярмарку, то вже неодмінно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста (М. Коцюбинський); Вони (татарки).. простромили в уші розкішні перлові кульчики (З. Тулуб); Лікарка залилась ніжним рум'янцем, аж маленькі вуха в кліпсах порожевіли (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заушниця — зау́шниця 1 іменник жіночого роду завушниця, запалення вушних залоз рідко зау́шниця 2 іменник жіночого роду сережка діал., рідко Орфографічний словник української мови
  2. заушниця — див. завушниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заушниця — ЗАУ́ШНИЦЯ див. заву́шниця. Словник української мови в 11 томах
  4. заушниця — Заушниця, -ці ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Словник української мови Грінченка