зацвісти

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

ПЛІ́СНЯ́ВІТИ (вкриватися плісенню), ЦВІСТИ, ЗАЦВІТА́ТИ, СНЯ́ДІТИ (часто про розсіл). — Док.: заплі́снявіти, зацвісти́, засня́діти. — Ваша світлість, Прийшов доповісти, Що уся кукурудза в помісті Почина пліснявіти і гнити (Ю. Гойда); По стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний); Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (І. Нечуй-Левицький); Сир почав снядіти (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацвісти — зацвісти́ 1 дієслово доконаного виду розцвісти зацвісти́ 2 дієслово доконаного виду запліснявіти Орфографічний словник української мови
  2. зацвісти — I див. зацвітати I. II див. зацвітати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацвісти — Зацвісти́, -цвіту́, -цвіте́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зацвісти — ЗАЦВІСТИ́¹ див. зацвіта́ти¹. ЗАЦВІСТИ́² див. зацвіта́ти². Словник української мови в 11 томах
  5. зацвісти — Зацвісти см. зацвітати. Словник української мови Грінченка