зацарювати

НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет. (про настання повного або тривалого стану); ЗАПА́СТИ, ЗАЛЯГТИ́ (про повну або тривалу тишу, мовчання і т. ін.). — Недок.: настава́ти, наступа́ти, постава́ти, устано́влюватися (встано́влюватися), установля́тися (встановля́тися), запано́вувати, запада́ти, заляга́ти. Настала на кілька хвиль пауза (І. Франко); Тонесенька смужка світла зникає, настає повна тьма (Леся Українка); Аж ось наступила темна, глуха ніч (П. Куліш); Постало коротке мовчання (О. Донченко); Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення. Але спокій у хаті ніяк не міг встановитися (Григорій Тютюнник); Після трьох днів гризні.. в сім'ї знову запанувала згода (С. Васильченко); Тиша, яка зацарювала на кордонах, не мусила запаморочити голови у Варшаві (Н. Рибак); Над степом запала тиша (П. Панч); Залягла мовчанка (В. Козаченко).