заціплюватися
СТИСКА́ТИСЯ (щільно з'єднуватися, зводитися докупи), СТИ́СКУВАТИСЯ, СТУЛЯ́ТИСЯ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ (про зуби, губи); СТИНА́ТИСЯ (про зуби); БГА́ТИСЯ (про пальці, кулаки тощо). — Док.: сти́снутися, стули́тися, зці́питися, заці́питися, стя́тися, зібга́тися (зобга́тися рідше). Од пекучої туги руки Черниша стискалися в кулаки (О. Гончар); — Ех! — так зуби стиснулись, що іншим разом побоявся б, аби не розсипались (М. Трублаїні); Десь недалечко хтось потихесеньку дитину люляв — і очі стулялися (Марко Вовчок); У неї зціпилися руки над головою, а лице зарилося тісно у постіль (О. Кобилянська); Кулаки бгаються, з горлянки от-от крик зірветься, не знаю й сама, що зі мною (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заціплюватися — заці́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заціплюватися — -юється, недок., заціпитися, -иться; мн. заціпляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заціплюватися — ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. заці́пляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). По чорнім, нечесанім волоссю [матері] спливала мука і біль, а губи заціпилися, аби не кричати (Стеф., І, 1949, 140). Словник української мови в 11 томах