заявити

ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док.: ви́явити, прояви́ти, показа́ти, підкре́слити, розкри́ти, ви́казати, ви́дати, яви́ти, заяви́ти. Не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку (Ганна Барвінок); Старший син не проявляє ніяких здібностей (Лесь Мартович); Круто прийшлося Марусякові.. Почорнів, хоч і старався не показувати того (Г. Хоткевич); — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи.. Це просто моє щире бажання хоч чим-небудь підкреслити повагу і симпатію до вас (О. Довженко); Майже кожний персонаж (у вертепній драмі), вийшовши на сцену, розкриває свої задуми (з журналу); Зінька бачить, куди дивиться чоловік, і кипить злістю, але не виказує своїх почуттів (М. Стельмах); Вся поведінка видавала його байдужість до того, що тут робиться (І. Ле); Своєю громадською діяльністю Лисенко маніфестував свою прихильність до справи широких мас українського народу, до його культури (з науково-популярної літератури); Чи ти вагаєшся й досі у подвигах мужність явити? (М. Зеров); Вона заявила йому вдячність цілої родини тим способом, що дала йому на дорогу шість варених яєць (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заявити — заяви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заявити — див. заявляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заявити — ЗАЯВИ́ТИ див. заявля́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. заявити — Заявити см. заявляти. Словник української мови Грінченка