заявитися

З'ЯВИ́ТИСЯ (прибути, прийти кудись, до когось), ПОЯВИ́ТИСЯ, ЯВИ́ТИСЯ, ПОЖА́ЛУВАТИ розм., ПРИПОЖА́ЛУВАТИ розм., ірон.; НАГРЯ́НУТИ, ЗАЯВИ́ТИСЯ розм. (звичайно несподівано). — Недок.: з'явля́тися, появля́тися, явля́тися, жа́лувати, заявля́тися. Як завжди, підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину з'явився (Герн) в штаб (З. Тулуб); Ще так недавно появився він в ролі отамана опришківської ровти, але встиг уже здобути собі славу найпершого ватажка (Г. Хоткевич); На той гомін явилися діди сиві — громада уся зібралася незабаром (Марко Вовчок); Його світлість пожалувала власною персоною: з Галаганом удвох, навіть в одних санях (А. Головко); — З самої весни ждали його, а він, голубчик, і припожалував. Будемо тепер з добрячим врожаєм (О. Сизоненко); На Людмилу Забойську сподівалися увечері, а вона заявилася серед дня (П. Панч). — Пор. I. 1. прибу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заявитися — правильніше: прийти, прибути «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. заявитися — заяви́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заявитися — Заяви́тися, заявля́тися (за чим?). Виступати (за кого?, за що?), обстоювати (кого?, що?), виступати на боці (кого?, чого?). Пан Крек заявляє ся за рівноуправненєм всіх народностий і виступає проти гегемонії Німців (Б., 1907, 79, 1); Загальні збори із 18. Українська літературна мова на Буковині
  4. заявитися — див. заявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заявитися — ЗАЯВИ́ТИСЯ див. заявля́тися. Словник української мови в 11 томах