збайдужіло

БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам? — спідлоба, зовсім байдуже, поглянула і знову насурмонилась (М. Стельмах); Воли стоять спокійно й байдужно ремиґають, ніби не звертаючи жаднісінької уваги на вештання й ярмарковий гармидер (І. Нечуй-Левицький); Зорі мерехтіли високо й байдужо (Ю. Смолич); Відповзла (жінка) од пожарища, дихнула на повні груди і почала байдужки спостерігати, як стрибає вогонь з вікна до стріхи (І. Шаповал); — Як можна так індиферентно ставитись до свого здоров'я? — зовсім розхвилювався Валентин Модестович (Ю. Шовкопляс); Вона й привіталася, і снідання подала, .. та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок); В залі хтось апатично співав під акомпанемент рояля (П. Панч); — Що? — спитала вона неуважно. А потім наче повернулася здалеку, де блукала думкою, всміхнулась: — Ще навчишся, я тебе навчу (Є. Гуцало).