збайдужіло
ЗБАЙДУЖІ́ЛО. Присл. до збайдужі́лий 2.
Він На все дивився збайдужіло, І в залах позіхав старих Так, як і в модних та нових (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збайдужіло — збайдужі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- збайдужіло — Присл. до збайдужілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- збайдужіло — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови