1. Словник синонімів української мови

збентежений

ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Малицький); Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу.. Спиняюсь за два кроки від неї — нерішучий, зніяковілий (П. Колесник); Вся вона, мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (В. Сосюра); До краю змішаний і засоромлений, Калинович сів у темнім куті.. і тільки збоку дивився на цю дівчину (І. Франко). — Пор. 1. збенте́ження, збенте́житися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збентежений — (який відчуває певну незручність) знічений, зніяковілий, змішаний, (чимсь неприємним) сконфужений. Словник синонімів Полюги
  2. збентежений — збенте́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. збентежений — див. схвильований Словник синонімів Вусика
  4. збентежений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збентежити. 2》 у знач. прикм. Який виражає збентеження, хвилювання або ніяковість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збентежений — Збенте́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збентежений — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збенте́жити. [Чоловік (злісно):] Я так сказав, то так і розумій. [Прочанин (трохи збентежений його тоном, підводиться. Здержано):] Я розумію. Словник української мови в 11 томах