1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збентежений

збенте́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збентежити.

2》 у знач. прикм. Який виражає збентеження, хвилювання або ніяковість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збентежений — (який відчуває певну незручність) знічений, зніяковілий, змішаний, (чимсь неприємним) сконфужений. Словник синонімів Полюги
  2. збентежений — збенте́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. збентежений — див. схвильований Словник синонімів Вусика
  4. збентежений — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Словник синонімів української мови
  5. збентежений — Збенте́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збентежений — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збенте́жити. [Чоловік (злісно):] Я так сказав, то так і розумій. [Прочанин (трохи збентежений його тоном, підводиться. Здержано):] Я розумію. Словник української мови в 11 томах