збудливий
ЕМОЦІ́ЙНИЙ (здатний гостро відчувати що-небудь, жваво реагувати на щось), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, ЗБУ́ДЛИВИЙ. — Я бачу, що ви вельми емоційна людина (О. Донченко); Про Кульбаку вона увечері запише до щоденника: "Збудливий, майже неможливо змусити його на уроці тихо сидіти. Реагує на все швидко, блискавично" (О. Гончар). — Пор. 1. запальни́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збудливий — збу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- збудливий — -а, -е. 1》 Який має здатність легко збуджуватися (у 4 знач.). 2》 Який збуджує (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- збудливий — ЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який має здатність легко збуджуватися (у 4 знач.). Досліди провадились на собаці Медку збудливого типу нервової системи (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 25). 2. Який збуджує (у 4 знач.). Словник української мови в 11 томах