зважливий
РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. (який не зважає на будь-які застереження, обставини тощо). Був Степан Пасюга рішучий, відважний (Є. Гуцало); Увечері за чаєм Софія мала зважливий вираз лиця (Леся Українка); Він тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Ірина Вільде); Зачали розходитися слухи, що суддя злий, гострий і безглядний чоловік... (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зважливий — зважли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зважливий — Рішучий, сміливий. Словник синонімів Караванського
- зважливий — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- зважливий — -а, -е. Рішучий, сміливий. || Який виражає рішучість, сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зважливий — ЗВАЖЛИ́ВИЙ, а, е. Рішучий, сміливий; // Який виражає рішучість, сміливість. Не можна було розібрати течії розмови, тільки часом з гомону спільного виринали слова, викрикнуті чиїмсь грубим, зважливим голосом: «Ні, годі!..» (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах