зважливий
ЗВАЖЛИ́ВИЙ, а, е. Рішучий, сміливий;
// Який виражає рішучість, сміливість.
Не можна було розібрати течії розмови, тільки часом з гомону спільного виринали слова, викрикнуті чиїмсь грубим, зважливим голосом: «Ні, годі!..» (Л. Укр., III, 1952, 477);
Очі [парубка] дивилися хоч тихим, але зважливим поглядом (Гр., II, 1963, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зважливий — зважли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зважливий — Рішучий, сміливий. Словник синонімів Караванського
- зважливий — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- зважливий — -а, -е. Рішучий, сміливий. || Який виражає рішучість, сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зважливий — РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови