зваритися

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні — і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зваритися — звари́тися 1 дієслово доконаного виду приготуватися — про страву; розморитися звари́тися 2 дієслово доконаного виду з'єднатися — про метал Орфографічний словник української мови
  2. зваритися — I зварюся, зваришся. Док. до варитися 1), 2). || Опинившись у чому-небудь киплячому (у воді, смолі і т. ін.), загинути, вмерти. II див. зварюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зваритися — ЗВАРИ́ТИСЯ¹, зварю́ся, зва́ришся. Док. до вари́тися 1, 2. — От якби було не вивертатися під осокором та доглядати казанка, то.., може б, уже досі й каша зварилась (Мирний, IV, 1955, 320); Мати казала підождати: ось же картопля звариться (Головко, II... Словник української мови в 11 томах
  4. зваритися — Зваритися, -рюся, -ришся гл. Свариться. Словник української мови Грінченка