1. Словник синонімів української мови

зварити

ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.: звари́ти, зготува́ти, приготува́ти, згото́вити, пригото́вити. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний); Хазяйка.. враз заметушилася, готуючи вечерю (З. Тулуб); Хто їх (пирогів із черницями) не їв, а ще таких, які спеціально вміє варити і приготовляти Хане Гольдбаум,.. той і думкою не здумає і в сні не виснить, яка се добра річ (І. Франко); Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Дружина кухарює, а маленька Наталочка допомагає матері (О. Гончар); В кухні Мариня готовить смачну вечерю (Ірина Вільде).

ВАРИ́ТИ (кип'ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій), ВІДВА́РЮВАТИ. — Док.: звари́ти, відвари́ти. — Він ніколи.. м'яса не варив, але, покраявши конятину.. чи яловичину, пік на жару (О. Довженко); Решту грибів.. відкладав окремо — мати має відварити (Ф. Малицький).

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.: обва́рювати, обпа́рювати (опарювати), па́рити, обшпа́рювати (ошпа́рювати), шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував (Яць) до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював (Василь), обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); (Степан:) Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го (його) окропом спарив (М. Номис). — Пор. 1. обпіка́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зварити — звари́ти 1 дієслово доконаного виду приготувати в окропі звари́ти 2 дієслово доконаного виду з'єднати металеві частини, розплавляючи їх кінці Орфографічний словник української мови
  2. зварити — [зваритие] -р'у, -риеш; нак. -ри, -р'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. зварити — I зварю, звариш, перех. Док. до варити 1). || рідко. Обпекти окропом, киплячою рідиною, парою яку-небудь частину тіла; обварити. II див. зварювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зварити — ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. Фразеологічний словник української мови
  5. зварити — Звари́ти, зварю́, зва́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зварити — ЗВАРИ́ТИ¹, зварю́, зва́риш, перех. Док. до вари́ти 1. Скотинку нікому доглядати, борщику нікому зварити (Барв., Опов.., 1902, 191); Стара зварила бараболі й так-сяк прийняли свата (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. зварити — Звари́ти, -рю́, -риш гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у. Словник української мови Грінченка