1. Словник синонімів української мови

звиватися

БО́РСАТИСЯ (робити різкі безладні рухи руками, ногами, усім тілом, намагаючись вирватися, звільнитися від когось, чогось), БИ́ТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ. Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому, та й люди насилу витягали ноги (З. Тулуб); Він знов безтямно, безумно почав битисяя, шарпатися ногами, звиватися, мов уж, усім своїм сплутаним тілом (Г. Хоткевич). — Пор. 4. би́тися, ко́рчитися.

ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Звившись гадюкою, пославсь (шлях) од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану (Панас Мирний); Оце тая стежечка Ізвивається (І. Франко); Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (пісня); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (С. Журахович); Від хутірця один шлях вився — увивався до.. гаю (Марко Вовчок); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб); Із заходу на схід петлював маленький струмок (В. Козаченко).

КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Безталанні мученики корчились, побивались, а жовніри черпали окріп і все поливали їх зверху од ніг до голови (І. Нечуй-Левицький); Стогнучи, звивається на землі невідомий (М. Стельмах); Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось (П. Панч); Його рана була дуже незначною. Та все ж шкрябнуло, пруга наварило, й кородиться рука від того болю (І. Ле); Звернулося (дитя) і впало.. Б'є ніжками, дуже пручається і поволеньки синіє (В. Стефаник). — Пор. 4. би́тися, бо́рсатися.

КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. (літаючи, їздячи, ходячи); ВИ́ТИСЯ (літаючи). Кружляють літаки вгорі, І голуби в диму кружляють (Л. Первомайський); Сонце по небі колує (І. Франко); Стрикізки кружали невтомно над водою (О. Кобилянська); Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над полтавським боєм кружеляє (А. Малишко); Тухольські молодці з криком, мов ворони, кружили довкола становища ворогів (І. Франко); Граки все кругляли побіля своїх гнізд (Л. Яновська); В небі крутились білі мартини й чайки (І. Нечуй-Левицький); У високому небі звиваються птахи (О. Гончар); В її (Тухольщини) лазуровім, чистім повітрі.. колесує орел-беркут (І. Франко); В'ється вороння З ранку до півдня (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звиватися — Метко і скоро щось робити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. звиватися — (мати вигини — дорога, річка) витися, петляти, крутитися. Словник синонімів Полюги
  3. звиватися — звива́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. звиватися — Скручуватися, сплітатися; (- тіло) вигинатися; (з болю) корчитися, борсатися; (- шлях) гадючитися, в'юнитися, витися, кривуляти, зміїтися, крутитися, петляти; (- дим) клуботатися; (вгору) злітати, здійматися, пориватися; (в'юном) вертітися... Словник синонімів Караванського
  5. звиватися — I вив'юнювати, вив'юнюватися, вигинатися, визміюватися, викаблучуватися, виковбасюватися, викручуватися, витися, в'юнитися, гнутися, зміїтися, каблучитися, карлючитися, ковбаситися, крутитися, кучерявитися, плестися, скручуватися, сукатися II див. лестити; лізти Словник синонімів Вусика
  6. звиватися — [звиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  7. звиватися — і рідко ізвиватися, -аюся, -аєшся, недок., звитися, зів'юся, зів'єшся і рідко ізвитися, ізів'юся, ізів'єшся і діал. звинутися і рідко ізвинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Скручуватися, закручуватися в трубку, кільце і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. звиватися — Звивається, як муха в окропі. Коли в нещастю чоловік кидається на всі боки шукаючи ратунку. Звивається, як посолений. Посолений, вюн—пискор, гине в судорогах кидаюсь на всі боки. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. звиватися — ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили (панотчики), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Фразеологічний словник української мови
  10. звиватися — ЗВИВА́ТИСЯ і рідко ІЗВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВИ́ТИСЯ, зів’ю́ся, зів’є́шся і рідко ІЗВИ́ТИСЯ, ізів’ю́ся, ізів’є́шся і діал. ЗВИ́НУТИСЯ і рідко ІЗВИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Скручуватися, закручуватися в трубку, кільце і т. ін. Словник української мови в 11 томах