звихрити

ЗВИ́ХРЮВАТИ (здіймати, закручувати вихором), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ. — Док.: зви́хри́ти. Летить навстріч дорога. Супутній вітер черкає обличчя, звихрює гриви гнідим коням (Н. Рибак); Вітер.. рвав з землі сніг, .. вихорив на всі сторони (Панас Мирний); Суховії вихрили хмари червоного рудного пилу на шляхах (І. Ле).