1. Словник синонімів української мови

звізда

ЗІ́РКА (небесне тіло; геометрична фігура; предмет такої форми), ЗОРЯ́, ЗОРЯНИ́ЦЯ поет., ЗІРНИ́ЦЯ поет., ЗВІЗДА́ діал. Холодні зірки мерехтіли в темному небі (О. Довженко); Знімаю зірку на кашкеті, Але назавжди воїном лишусь (М. Шпак); Несподівано у віконце блиснула зоря з високого неба, зайнялась і замигала ясним різким світом (І. Нечуй-Левицький); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (О. Гончар); Скажіть, зоряниці яскраві, Кому ви світили, кому? (І. Муратов); Горить на кашкеті зірниця, на плечах шинеля, не свита (А. Малишко); Ніч була ясна, небо повне звізд (І. Франко); За ним у колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звізда — Звізда (21, 447) – “зірка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. звізда — звізда́ іменник жіночого роду зірка діал. Орфографічний словник української мови
  3. звізда — І звіздиця Євхаристійний предмет — конструкція з двох хрестоподібно з'єднаних дужок, яку ставлять на дискос, щоб уникнути зсування та змішування вирізаних часточок при покриванні дискоса покрівцями; рідко зірка; заст. астериск Словник церковно-обрядової термінології
  4. звізда — Зоря, зорина, зоринка, зориночка, зориця, зорниця, зірниця, зірка, зірочка, зіронька Словник чужослів Павло Штепа
  5. звізда — зві́зда 1. зоря (ст) ◊ під злодійською зві́здо́ю роди́тися → злодійський 2. різдвяний атрибут колядників – зірка (символізує час народження Христа), із якою ходять колядувати (м, ср, ст) 3. ялинкова прикраса у формі зірки (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. звізда — (-и) ж.; мол.; жарт. Побої. ПСУМС, 28. Словник жарґонної лексики української мови
  7. звізда — ЗВІЗДА́, и́, ж., діал. Зірка. Скрізь була пустиня — і діду довелось простувать по степах навмання, питаючи дороги то у сонця, то у звізд (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. звізда — Звізда́, -ди ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ном. № 5422. ум. звіздочка. Словник української мови Грінченка