звільнення
ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Нечуй-Левицький); Він усією душею вірив у майбутнє визволення свого краю (С. Чорнобривець); Тому що родина моєї матері належала до так званих дворових, то при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу (В. Самійленко); Для Шевченка було дуже важливо, що його пам'ятають, турбуються й клопочуться про його звільнення (З. Тулуб); Розкріпачення дало можливість генію Шевченка розправити крила (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звільнення — звільнення і визволення Перше походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- звільнення — зві́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звільнення — [зв’іл'неин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- звільнення — -я, с. Дія за знач. звільнити I. Звільнення на берег (у місто і т. ін.) — дозвіл військовослужбовцеві, курсантові військового училища і т. ін. відлучитися на якийсь час із корабля або з розташування військової частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звільнення — Зві́льнення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звільнення — ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. звільни́ти¹. Після звільнення із в’язниці Д. І. Ульянов продовжував працювати в Одесі (Укр. іст. ж., 2, 1960, 93); Думка про звільнення Григорія Камищука виникла в нього відразу, як тільки він почув про його арешт (Сміл. Словник української мови в 11 томах
- звільнення — рос. увольнение припинення трудового контракту з працівником за ініціативою адміністрації. Eкономічна енциклопедія