1. Словник української мови в 11 томах

звільнення

ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. звільни́ти¹.

Після звільнення із в’язниці Д. І. Ульянов продовжував працювати в Одесі (Укр. іст. ж., 2, 1960, 93);

Думка про звільнення Григорія Камищука виникла в нього відразу, як тільки він почув про його арешт (Сміл., Пов. і опов., 1949, 73);

Червона Армія погнала .. німців від Волги і почалось звільнення окупованої України (Панч, Іду, 1946, 42);

[Людмила:] Андрій Григорович сказав мені приготувати наказ про звільнення вашого чоловіка з роботи (Мороз, П’єси, 1959, 296);

Глядачі божеволіли. Здавалося, що вони геть рознесуть стадіон, коли це репродуктори раптом оголосили наказ про негайне звільнення стадіону, загрожуючи викликати літак… (Ю. Янов., II, 1954, 27).

Зві́льнення на бе́рег (у мі́сто і т. ін.) — дозвіл військовослужбовцеві, курсантові військового училища і т. ін. відлучитися на якийсь час із корабля або з розташування військової частини.

І Олександр Васильович, і я не пригадуємо, коли ще всі без винятку матроси зверталися до нас з проханням дати їм звільнення на берег, щоб проводжати друга у відпустку (Логв., Давні рани, 1961, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільнення — звільнення і визволення Перше походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. звільнення — зві́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. звільнення — [зв’іл'неин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. звільнення — -я, с. Дія за знач. звільнити I. Звільнення на берег (у місто і т. ін.) — дозвіл військовослужбовцеві, курсантові військового училища і т. ін. відлучитися на якийсь час із корабля або з розташування військової частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звільнення — ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Словник синонімів української мови
  6. звільнення — Зві́льнення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. звільнення — рос. увольнение припинення трудового контракту з працівником за ініціативою адміністрації. Eкономічна енциклопедія