1. Словник синонімів української мови

звіробій

МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіробій — звіробі́й 1 іменник чоловічого роду, істота мисливець звіробі́й 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. звіробій — I -боя, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). II -бою, ч. Трав'яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікеро-горілчаному виробництві для виготовлення настоянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звіробій — Лікарська рослина зони помірного і субтропічного клімату; квітки жовті, листки містять ефірну олію; світлолюбна рослина, поширена на всій Україні. Універсальний словник-енциклопедія
  4. звіробій — ЗВІРОБІ́Й¹, бо́я, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). У глибині острова [Гоф] було виявлено залишки складеної з каменю хатини, в якій колись, мабуть, жили звіробої (Наука.. Словник української мови в 11 томах