звіробій
Лікарська рослина зони помірного і субтропічного клімату; квітки жовті, листки містять ефірну олію; світлолюбна рослина, поширена на всій Україні.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіробій — звіробі́й 1 іменник чоловічого роду, істота мисливець звіробі́й 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- звіробій — I -боя, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). II -бою, ч. Трав'яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікеро-горілчаному виробництві для виготовлення настоянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звіробій — МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. Словник синонімів української мови
- звіробій — ЗВІРОБІ́Й¹, бо́я, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). У глибині острова [Гоф] було виявлено залишки складеної з каменю хатини, в якій колись, мабуть, жили звіробої (Наука.. Словник української мови в 11 томах