звістка

ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.; ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА діал. (перев. коротке письмове); ДО́ПОВІДЬ, ВІ́ДЧИТ заст. (прилюдне на певну тему); РЕФЕРА́Т (коротке усне або письмове, перев. наукове); РА́ПОРТ, ДОНЕ́СЕННЯ (офіційне, адресоване вищій інстанції); ДЕПЕ́ША (термінове офіційне); БЮЛЕТЕ́НЬ (коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор. чу́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звістка — зві́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зві́стки Орфографічний словник української мови
  2. звістка — Повідомлення, вістка, вість; (ненадійна) чутка, поголоска; ЖМ. знак, ознака, прикмета. Словник синонімів Караванського
  3. звістка — I вістка, вістонька, вісточка, вість, звіщення, новина, оповістка, повідомлення, повістка, поголос, поголоска, поклін (листовний з чужини), привіт (т.с.), сповіщення, чутка Фразеологічні синоніми: добра вістка (вість); недобра звістка; недобра новина; погана вість II див. вістка Словник синонімів Вусика
  4. звістка — [зв’істка] -сткие, д. і м. -в'іс'ц'і, мн. -стки, -сток дв'і зв'істкие Орфоепічний словник української мови
  5. звістка — -и, ж. 1》 Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. || перев. одн., від кого. Коротке письмове повідомлення, лист від кого-небудь. || тільки мн., рідко. Відомості, дані про кого-, що-небудь. 2》 розм. Знак, ознака чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. звістка — Зві́стка, -тки, -тці; звістки́, -сто́к, -стка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. звістка — ЗВІ́СТКА, и, ж. 1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люба матінка… (Л. Укр., І, 1951, 161); Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах