звістка

Значення в інших словниках

1. звістка — зві́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зві́стки Орфографічний словник української мови
2. звістка — I вістка, вістонька, вісточка, вість, звіщення, новина, оповістка, повідомлення, повістка, поголос, поголоска, поклін (листовний з чужини), привіт (т.с.), сповіщення, чутка Фразеологічні синоніми: добра вістка (вість); недобра звістка; недобра новина; погана вість II див. вістка Словник синонімів Вусика
3. звістка — [зв’істка] -сткие, д. і м. -в'іс'ц'і, мн. -стки, -сток дв'і зв'істкие Орфоепічний словник української мови
4. звістка — -и, ж. 1》 Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. || перев. одн., від кого. Коротке письмове повідомлення, лист від кого-небудь. || тільки мн., рідко. Відомості, дані про кого-, що-небудь. 2》 розм. Знак, ознака чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. звістка — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
6. звістка — Зві́стка, -тки, -тці; звістки́, -сто́к, -стка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. звістка — ЗВІ́СТКА, и, ж. 1. Повідомлення, вість про кого-, що-небудь. [Іфігенія:] Хоч би мені вітри принесли звістку, Чи там живий ще мій шановний батько І люба матінка… (Л. Укр., І, 1951, 161); Уже четвертий місяць, а про Павлуся ніякої звістки (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах