звітувати
ДОПОВІДА́ТИ (робити офіційне усне або письмове повідомлення про щось); ВИСТУПА́ТИ (перев. усно, перед публікою); РЕФЕРУВА́ТИ (робити короткий виклад чогось). — Док.: допові́сти́, ви́ступити, зреферува́ти. Він надто повільно і довго доповідав обстановку, ніби читав з цього приводу реферат (В. Кучер); Хто не хвилюється на такій нараді — хіба жарт перед цілою областю звітувати й червоніти, виступати й пишатися (Ю. Яновський); Він розглядає твір.. з такого боку, з якого йому хочеться, і реферує публіці, що бачить (І. Франко). — Пор. звітува́ти.
ЗВІТУВА́ТИ перед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ перед ким, розм.; РАПОРТУВА́ТИ кому (про успіхи, досягнення). — Док.: прозвітува́ти, відзвітува́ти, прозвітува́тися, відзвітува́тися, відчита́тися, відрапортува́ти. Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Яновський); Ніні Коробейник запропонували звітуватися про свою роботу в загоні (О. Донченко); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (В. Собко); Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер). — Пор. 1. доповіда́ти.
Значення в інших словниках
- звітувати — Збити докупи [X] Словник з творів Івана Франка
- звітувати — звітува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звітувати — Робити, <�давати, складати> звіт, рапортувати, докладати, доносити. Словник синонімів Караванського
- звітувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. || бухг. Робити повідомлення-підсумок про витрати і розподіл грошей, яких-небудь цінностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звітувати — ЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. Партгрупорг Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах