звітувати

звітува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін.

|| бухг. Робити повідомлення-підсумок про витрати і розподіл грошей, яких-небудь цінностей.

2》 Докладно розповідати про що-небудь або пояснювати щось.

|| Демонструвати успіхи колективу чи окремої особи в мистецтві, літературі і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звітувати — Збити докупи [X] Словник з творів Івана Франка
  2. звітувати — звітува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. звітувати — Робити, <�давати, складати> звіт, рапортувати, докладати, доносити. Словник синонімів Караванського
  4. звітувати — ДОПОВІДА́ТИ (робити офіційне усне або письмове повідомлення про щось); ВИСТУПА́ТИ (перев. усно, перед публікою); РЕФЕРУВА́ТИ (робити короткий виклад чогось). — Док.: допові́сти́, ви́ступити, зреферува́ти. Словник синонімів української мови
  5. звітувати — ЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. Партгрупорг Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах