згин
ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л. Первомайський); Великий архітектор.. розмітив ці прямі кути, дальні перспективи, заокруглення площ (О. Полторацький).
ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Вибирав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); У місці, де річка Бистра.. робила коліно, було "чудодійне джерело" (Ірина Вільде); Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Л. Первомайський); Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (О. Гуреїв); З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, завертні, закрутні (К. Гордієнко); Стрий шумів по кам'яних бродах і пінився по закрутинах (І. Франко); Внаслідок часткових відхилень від свого попереднього напрямку ріка утворює повороти, які називаються меандрами (з наукової літератури). — Пор. зви́вина, 2. петля́.
Значення в інших словниках
- згин — згин 1 іменник чоловічого роду згинання; місце згинання; заворот згин 2 іменник чоловічого роду загибель рідко Орфографічний словник української мови
- згин — 1. ЗАГИБЕЛЬ; 2. згинання; (наслідок дії) місце згину; (річки) коліно. Словник синонімів Караванського
- згин — див. вигин; кривий Словник синонімів Вусика
- згин — I -у, ч. 1》 Дія за знач. згинати, зігнути. 2》 Місце згинання. 3》 розм. Те саме, що заворот 2). II -у, ч., рідко. Те саме, що загибель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згин — ЗГИН¹, у, ч. 1. Дія за знач. згина́ти, зігну́ти. Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука.., 6, 1958, 12). 2. Місце згинання. Словник української мови в 11 томах