згин
ЗГИН¹, у, ч.
1. Дія за знач. згина́ти, зігну́ти.
Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука.., 6, 1958, 12).
2. Місце згинання.
При кількаразовому згинанні одного аркуша паперу вздовж лінії згину, як правило, утворюються зморшки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 20);
Взутий чоловік був у зелені, зовсім вицвілі і протерті на згинах халяв парусинові чоботи (Коз., Сальвія, 1959, 35).
3. розм. Те саме, що заворо́т 2.
Зненацька попереду, за згином бурчака, затріщали розривні кулі, і щось шубовснуло у воду (Гончар, II, 1954, 119).
ЗГИН², у, ч., рідко. Те саме, що заги́бель.
Народу — шахти і заводи, поля і тиха синь озер! Народу — воля! Згин насиллю! (Брат., Світанки, 1950, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згин — згин 1 іменник чоловічого роду згинання; місце згинання; заворот згин 2 іменник чоловічого роду загибель рідко Орфографічний словник української мови
- згин — 1. ЗАГИБЕЛЬ; 2. згинання; (наслідок дії) місце згину; (річки) коліно. Словник синонімів Караванського
- згин — див. вигин; кривий Словник синонімів Вусика
- згин — I -у, ч. 1》 Дія за знач. згинати, зігнути. 2》 Місце згинання. 3》 розм. Те саме, що заворот 2). II -у, ч., рідко. Те саме, що загибель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згин — ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л. Словник синонімів української мови