згинання

ЗГИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. згина́ти.

Пров’ялювання махорки вважається закінченим, коли пластинки і черешки листків втрачають крихкість і при згинанні не ламаються (Техн. культ., 1956, 343);

Прикладом суглобів, що допускають тільки згинання і розгинання, можуть бути міжфалангові зчленування пальців (Метод. викл. анат.., 1955, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згинання — згина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. згинання — -я, с. Дія за знач. згинати. Великий тлумачний словник сучасної мови