здійснювати

ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). — Док.: ви́конати, здійсни́ти, реалізува́ти, вті́лити, доверши́ти, відбу́ти, ви́робити, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. Він чітко виконував усі накази й команди коло гармат (В. Кучер); Лишившись сама, Шаукен відчула себе повновладною господинею й почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); (Огнєв:) Я пропоную реалізувати цю операцію (О. Корнійчук); Треба тільки врахувати, як практично втілити цікаві домисли Нерчина (Н. Рибак); — Де ж ти бачив, щоби хто на світі довершив якого.. діла без упертості..? (І. Франко); Ярослава покликано відбувати військову службу (П. Колесник); — Неси, Максиме, службу справно, — сказав Карагач (М. Зарудний); Записав бригадир, скільки хто за сьогодні виробив (А. Головко); Окремі бригади можуть брати такі зобов'язання, але цех такого плану не витягне (В. Собко). — Пор. 1. зді́йснювати.

ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. в життя, в дійсність, ВИКО́НУВАТИ, СПРА́ВДЖУВАТИ, ВЕРШИ́ТИ, ЗВЕ́РШУВАТИ, ЗВЕРША́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, ПРОРО́БЛЮВАТИ, ПРОРОБЛЯ́ТИ, ПРОВЕРТА́ТИ розм. (швидко, оперативно). — Док.: здійсни́ти, реалізува́ти, вті́лити (уті́лити), ви́конати, спра́вдити, зверши́ти, прове́сти, пророби́ти, проверну́ти. Шаукен відчула себе повновладною господинею і почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Леся Українка); Розвідниками щастя Їх люди нарекли, Бо справджувати мрію Дано найпершим їм — Топографам, гідрологам — Мандрівникам палким (М. Нагнибіда); Десь поруч, за спиною, хтось вершить свої злі умисли (Н. Рибак); Космічне рослинництво звершує свої перші кроки, стаючи зразком майбутньої технології вирощування рослин у штучних умовах (з журналу). — Пор. 1. вико́нувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здійснювати — зді́йснювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здійснювати — (задум) виконувати, реалізувати, втілювати <�перетворювати> в життя, переводити в діло, обертати на дійсність, матеріялізувати; (мрії) справджувати; р. здійсняти; п. ф. -ИСЯ, втілюватися в життя і пох. від ЗДІЙСНЮВАТИ; (- сон) справджуватися. Словник синонімів Караванського
  3. здійснювати — див. виконувати Словник синонімів Вусика
  4. здійснювати — -юю, -юєш і рідше здійсняти, -яю, -яєш, недок., здійснити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. 2》 Виконувати, робити і т. ін. що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здійснювати — Зді́йснювати, -снюю, -снюєш, -снює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здійснювати — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗДІЙСНЯ́ТИ, я>ю, я́єш, недок., ЗДІЙСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. Революціонери — вожді тих суспільних сил, які здійснюють усі перетворення.. Словник української мови в 11 томах