здійснювати

зді́йснювати

-юю, -юєш і рідше здійсняти, -яю, -яєш, недок., здійснити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним.

2》 Виконувати, робити і т. ін. що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здійснювати — зді́йснювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здійснювати — (задум) виконувати, реалізувати, втілювати <�перетворювати> в життя, переводити в діло, обертати на дійсність, матеріялізувати; (мрії) справджувати; р. здійсняти; п. ф. -ИСЯ, втілюватися в життя і пох. від ЗДІЙСНЮВАТИ; (- сон) справджуватися. Словник синонімів Караванського
  3. здійснювати — див. виконувати Словник синонімів Вусика
  4. здійснювати — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  5. здійснювати — Зді́йснювати, -снюю, -снюєш, -снює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здійснювати — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗДІЙСНЯ́ТИ, я>ю, я́єш, недок., ЗДІЙСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. Революціонери — вожді тих суспільних сил, які здійснюють усі перетворення.. Словник української мови в 11 томах