1. Словник синонімів української мови

зеленуватий

ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ (з відтінком зеленого кольору, трохи зелений), ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, ЗЕЛЕНА́ВИЙ, ЗЕЛЕНА́СТИЙ, ЗЕЛЕНИ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ рідко; ФІСТА́ШКОВИЙ (який має колір ядра фісташки — блідо-зелений); САЛА́ТНИЙ, САЛА́ТОВИЙ (кольору салату — світло-зелений). Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький); Обережно торкнулася (жінка) пальцем тонкої зеленуватої кори, яка лисніла свіжим соком (С. Журахович); Внизу витка Горлиця котить свої зеленаві води у вузьких берегах (О. Слісаренко); Врожай із хвилі зеленастої На золоту перецвіта (А. Малишко); Одсвічували її очі чудним зеленистим блиском (С. Васильченко); Гуржій трохи підвівся і побачив високу, струнку дівчину в зеленястій шинелі (С. Журахович); Через Набережну густим розсипом повзли чужі зеленяві шинелі (Я. Баш); Сів (Фітельберг) за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Н. Рибак). — Пор. 1. зеле́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленуватий — зеленува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зеленуватий — див. зелений Словник синонімів Вусика
  3. зеленуватий — -а, -е. Те саме, що зеленкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зеленуватий — ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що зеленкува́тий. — Ой, забуду! — мимрив собі під ніс Місяць, обсипаючи землю блідим, зеленуватим світом (Н.-Лев., IV, 1956, 11); Посеред столу на зеленуватому склі лежало кілька незвичайних колосків (Жур., До них іде.. Словник української мови в 11 томах
  5. зеленуватий — Зеленуватий, -а, -е = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у. Словник української мови Грінченка