землистий
БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий). Рубець і Книш були як стиглі кавуни.., а Проценко блідий-блідий, аж сірий (Панас Мирний). Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися (І. Франко); Обличчя невільників землисті й виснажені (З. Тулуб); Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений (І. Франко). — Пор. зблі́длий.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землистий — земли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- землистий — див. сірий Словник синонімів Вусика
- землистий — -а, -е. 1》 Який містить у собі багато часток землі (у 3 знач.). 2》 розм. Сірувато-блідий (про колір обличчя, шкіри людини). || Взагалі що-небудь кольору землі (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- землистий — ЗЕМЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато часток землі (у 3 знач.). Заводський нітрагін — це землиста маса, в якій знаходиться дуже багато бульбочкових бактерій (Зерн. боб. культ., 1956, 31). 2. розм. Словник української мови в 11 томах