зламаний

ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали (дзиґарі) хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже (Масляк), "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ'яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули (загарбники) серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зламаний — зла́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зламаний — [зламанией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. зламаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зламати. || зламано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зламався, розпався на куски, частини. 3》 у знач. прикм., перен. Фізично або морально знесилений. 4》 у знач. прикм. Вигнутий, заломлений під кутом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зламаний — зла́маний (зло́маний): ◊ ви́кинути на зло́маний писк → викинути ◊ піти́ на зло́маний ка́рк вул. забратися геть (ст)|| = випхатися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зламаний — за п’ята́к (за п’ятака́). 1. зі сл. продава́ти, продава́тися і под., зневажл. Не вагаючись, з готовністю. Вчинків його славних люди не зазнали. Драгів (друзів) мав, що раді б за п’ятак продати (П. Грабовський). 2. Даром, марно. Одні невмиті, .. Фразеологічний словник української мови
  6. зламаний — Зла́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зламаний — ЗЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до злама́ти. Високо, на самому хребті гірського валу.. стояла нерухома постать П’ятки, наче сірий стовбур старої осичини, зламаної вітром… (Кол., Терен.., 1959, 66); — А моя житниця зламана, княгине,— каже він (Скл. Словник української мови в 11 томах
  8. зламаний — Зламаний, -а, -е Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124. Словник української мови Грінченка