злиняти

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в'я́нути, бля́кнути, прив'яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів'яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). — Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злиняти — злиня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злиняти — див. тікати Словник синонімів Вусика
  3. злиняти — -яє, док. 1》 Втративши попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти. 2》 перен. Утратити жвавість, бадьорість; змарніти. 3》 спец. Скинути або змінити зовнішній покрив (шерсть, пір'я і т. ін.) (про тварин, птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злиняти — Яю, -яєш, док. 1. Піти геть. Давай злиняємо звідси. 2. Втекти. Словник сучасного українського сленгу
  5. злиняти — (-яю, -яєш) док.; крим., мол. Піти, поїхати кудись, зникнути; утекти. Тому я телефоную своїй подрузі й колезі, яка з неприхованим задоволенням, властивим кожній тяжко робочій людині, допомагає мені знайти фактичний матеріал, щоб злиняти з роботи (С. Словник жарґонної лексики української мови
  6. злиняти — ЗЛИНЯ́ТИ, я́є, док. 1. Втративши попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти. [Олеся і Марфа Варфоломеївна (співають):] Половина літ минуло, Щастя не зазнала, Біле личенько змарніло, Брівоньки злиняли (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. злиняти — Злиня́ти, -ня́ю, -єш гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19. Словник української мови Грінченка