1. Словник синонімів української мови

злити

ОБ'Є́ДНУВАТИ (утворювати щось ціле, збираючи разом які-небудь окремі одиниці, елементи), З'ЄДНУВАТИ, ЗЛИВА́ТИ, ЗВО́ДИТИ, ІНТЕГРУВА́ТИ книжн. — Док.: об'єдна́ти, з'єдна́ти, зли́ти, звести. "Київ — мати міст руських..." Так, судилося йому об'єднати в єдину державу східнослов'янські племена (з журналу); Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з'єднувати землі (С. Чорнобривець); Шум весіннього вітру злив усі звуки в одне протягле гудіння (Л. Первомайський); Незабаром почалося й межування: панські землі докупи зводили (Панас Мирний); Суспільствознавство інтегрує суспільні науки.

СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити (вгніви́ти) рідше розізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів'я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); (Одарка:) Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). — Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злити — зли́ти 1 дієслово доконаного виду до злива́ти зли́ти 2 дієслово недоконаного виду сердити Орфографічний словник української мови
  2. злити — Сердити, злостити, дратувати, гнівати, гнівити, с. сатанити, жм. дрочити. Словник синонімів Караванського
  3. злити — I [злитие] з'л'у, злиш, злиемо, злиете; нак. зли, з'л'іт', недок. (сердити) II [злитие] з'іл':у, з'іл':еиш/з'іл':еш, з'іл':еимо, з'іл':еитеи/з'іл':еите; мин. злиў, злиела; нак. злий, злийтеи, док. (зливати) Орфоепічний словник української мови
  4. злити — I див. зливати. II злю, злиш, недок., перех. Викликати у кого-небудь злість, роздратування; сердити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злити — зли́ти = зля́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. злити — Зли́ти, зіллю́, зіллє́ш, зіллє́, зіллє́мо, зіллє́те, зіллю́ть; злий, зли́ймо, зли́йте що зли́ти(ся), злю(ся), злиш(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. злити — ЗЛИ́ТИ¹ див. злива́ти. ЗЛИ́ТИ², злю, злиш, недок., перех. Викликати у кого-небудь злість, роздратування; сердити. Ніяк не можу привчити Дору до прибирання за собою, і се мене часом злить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. злити — Злити, -ся см. зливати, -ся. Словник української мови Грінченка