1. Словник синонімів української мови

злитися

СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам., ФИ́РКАТИ розм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯ розм., ІРИТУВА́ТИСЯ заст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). — Док.: розсе́рдитися, осе́рдитися рідше розгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витися розм. угні́ватися (вгні́ватися) рідше угніви́тися (вгніви́тися) рідше прогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тися розм. озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); — Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); — На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, — я чую — милая моя гнівиться (Леся Українка); (Євгеній:) Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); — Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). — Пор. I. 1. лютува́ти.

СХО́ДИТИСЯ (знаходячись, пролягаючи в різних місцях, з'єднуватися в одному місці, пункті), ЗЛИВА́ТИСЯ. — Док.: зійти́ся, зли́тися. Старе річище Дніпра сходилося з новим (О. Бойченко); Брови дугами сходилися на переніссі (І. Сенченко); Вдалині зливались із небом чорні гори (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злитися — зли́тися 1 дієслово доконаного виду з'єднатися, змішатися; вилитися звідкись — про рідину зли́тися 2 дієслово доконаного виду об'єднатися з ким-, чим-небудь зли́тися 3 дієслово недоконаного виду сердитися Орфографічний словник української мови
  2. злитися — зло бере (розбирає) кого; бере (розбирає, забирає) злість кого; кипіти злобою. Христя мовчала, хоч її і зло брало за вчорашнє: вона за цілий день тільки невеличкий шматочок хліба з’їла (Панас Мирний, 3, 1954... Словник фразеологічних синонімів
  3. злитися — Лютувати, сердитися, ЗЛОСТИТИСЯ, гніватися, лютитися, с. сатаніти, р. злувати; (на кого) мати злість. Словник синонімів Караванського
  4. злитися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  5. злитися — I див. зливатися. II злюся, злишся, недок. Виявляти почуття злості, роздратування; сердитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. злитися — див. сердитися, біснуватися, яритися Словник чужослів Павло Штепа
  7. злитися — Зли́ти(ся), злю(ся), злиш(ся) зли́тися, зіллю́ся, зіллє́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. злитися — ЗЛИ́ТИСЯ¹ див. злива́тися. ЗЛИ́ТИСЯ², злю́ся, зли́шся, недок. Виявляти почуття злості, роздратування; сердитися. Дівчина говорила сердито, стримано. Вона і злилась на цього несподіваного гостя, і жаліла його (Собко, Справа.., 1959, 191); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  9. злитися — Злива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться. Словник української мови Грінченка